22 листопада 2018 року в Навчально-науковому юридичному інституті Національного авіаційного університету відбулася Всеукраїнська конференція молодих учених і студентів «Аеро-2018. Повітряне і космічне право». Щорічне проведення цього наукового заходу є свідченням важливості питань, пов’язаних із правовим регулюванням авіакосмічної галузі.
У конференції взяли участь 268 учасників з 18 регіонів України, 27 навчальних закладів та 17 установ і організацій, діяльність яких пов‘язана з авіакосмічною галуззю, що свідчить про зацікавленість молодих людей у розробці наукових досліджень на задану тематику.
Пленарне засідання конференції відкрили: ректор НАУ, доктор біологічних наук, кандидат технічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України, заслужений працівник освіти України Володимир Ісаєнко – який наголосив на наукових та освітніх досягненнях університету і відзначив важливість проведення заходу та залучення до участі в ньому молодих вчених та студентів, за якими майбутнє не тільки університету, а й перспективи розвитку космічного і повітряного права; директор НН ЮІ НАУ, д.ю.н., професор Ірина Сопілко, яка привітала присутніх з початком роботи конференції і висловила сподівання, що молоді науковці зі своїм креативним прогресивним мисленням зможуть подолати стереотипи і виробити необхідні рекомендації саме у сфері удосконалення повітряного і космічного права.
Почесним гостем цьогорічної науково-практичної конференції «Аеро-2018. Повітряне і космічне право» став директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, академік Академії правових наук України Юрій Сергійович Шемшученко, який у своєму вітальному слові відзначив, що становлення та розвиток космічного права в нашій державі тісно пов’язане із діяльністю Міжнародного центру космічного права, який у цьому році святкує своє 20-річчя. З цієї нагоди ректор НАУ Володимир Ісаєнко привітав колектив центру і вручив пам’ятну адресу і подарунки.
Своїми думками з присутніми поділились відомі українські вчені, керівники авіаційних підприємств, представники державних структур, юристи-практики, які безпосередньо вирішують складні правові проблеми, пов’язані із сертифікацією, конкуренцією, приватизацією, банкрутством, менеджментом та іншими аспектами космічного та повітряного права. З цікавістю були заслухані змістовні доповіді Галини Суслової – керівника Інституту ІСАО, професора, заслуженого працівника вищої школи України, експерта ІСАО, Віктора Ковальського - Голови Київської міської організації ГО «Союз юристів України», Президента видавничої організації Юрінком Інтер, шеф-редактора газети «Юридичний вісник України», доктора юридичних наук, професора, Петра Липовенка - Президента Асоціації «Аеропорти України» цивільної авіації, Богдана Долінце – начальника навчального центру Міжнародного аеропорту «Бориспіль», Ігоря Зелінського - начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Державної авіаційної служби України, Ірини Пилипчук – завідувача сектору з питань запобігання і виявлення корупції Державної авіаційної служби України, Василя Семеняки – старшого наукового співробітника Інституту держави і права НАН України імені В. М. Корецького, кандидата юридичних наук, Сергія Яцкова – директора Київської філії Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова, виконавчого директора Громадської організації «Українське молодіжне аерокосмічне об`єднання «Сузір`я» (УМАКО «Сузір`я») та ін.
Під час урочистого відкриття конференції подяки та пам’ятні подарунки від Союзу юристів отримали науково-педагогічні працівники та студенти Інституту.
Виступаючі на пленарному засіданні висловили своє спільне бачення перспектив удосконалення правового регулювання авіакосмічної галузі, наголосили на необхідності розвитку інфраструктури авіаційного транспорту; розвитку ракетобудування, забезпечення населення доступними, якісними та безпечними послугами з повітряних перевезень; створення умов, які зменшуватимуть або нейтралізуватимуть вплив криміногенних чинників на поширення корупції.
Пропозиції та рекомендації, висловлені учасниками конференції будуть впроваджуватись у навчальний процес, використовуватись для подальших наукових розробок, а також для удосконалення національного законодавства, в контексті адаптації до норм і вимог міжнародних стандартів.