Народився 6 вересня 1956 року в селі Запруддя Київської області. Трудову діяльність почав у 1974 році під час навчання у Київському геологорозвідувальному технікумі (1971-1975). З 1975 по 1977 роки проходив службу в армії. Впродовж 1977-1982 рр. навчався на геологічному факультеті Київського держаного університету ім.. Т.Г. Шевченка. В 1989 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук на тему «Ранньокам’яновугільна флора Прип’ятської западини та її стратиграфічне значення». З 1990 до 1994 року працював в Благовєщенську (Амурська область, Російська Федерація) на посаді старшого наукового співробітника Амурського комплексного науково-дослідного інституту, крім того викладав природничі дисципліни в Благовєщенському педагогічному інституті. Впродовж 1994-1997 років працював головним спеціалістом – спочатку в Вищій атестаційній комісії (ВАК) України (куратор наук про Землю), згодом – в Національному агентстві морських досліджень і технологій. Після розформування останнього був прийнятий за конкурсом на посаду головного інспектора територіального управління з охорони надр. Впродовж 1999-2007 рр. працював в Міжнародному інституті лінгвістики і права (нині Київський міжнародний університет). Диплом кандидата юридичних наук по спеціальності 12.00.11 – «Міжнародне право», отримав 16 травня 2001 року, тема: «Проблеми і перспективи концепції спільної спадщини людства в сучасному міжнародному праві». 3 липня 2008 присвоєно вчене звання доцента по кафедрі міжнародного права і порівняльного правознавства. Є автором більш ніж 100 наукових робіт, включаючи чотири монографії (в співавторстві), підручник з міжнародного права в 3-х томах (в співавторстві), посібників з порівняльного правознавства та загальної історії держави і права, та біля двох десятків хрестоматійних збірок правових джерел різних цивілізаційних традицій.